Манкала — одна з найдавніших настільних ігор в історії людства. У неї протягом століть грають в Африці, Центральній Америці, а також у країнах Південної та Південно-Східної Азії. У цих регіонах вона настільки ж популярна, як шахи на Заході, і така ж різноманітна, як карткові ігри. Її витоки сягають тисячолітніх землеробських культур і календарних циклів.
Це не одна гра, а ціле сімейство, об’єднане спільною формою ігрового поля, але різне за правилами, кількістю лунок і стратегіями. Omweso, bao, wari, «гра в зерна» — усе це популярні варіанти манкали. Найвідоміший різновид сьогодні — kalah, американізована версія, розроблена Вільямом Джуліусом Чемпіоном-молодшим у 1950-х роках.
Історія гри
Ігрове поле манкали — ряди порожніх лунок, у які кладуть зерна або камінці — незмінно асоціюється із землеробством. Не дивно, що такі ігри були особливо поширені в давніх аграрних культурах із розвиненим сільським господарством.
Археологи досі не дійшли єдиної думки щодо точної батьківщини манкали. Ігрові дошки та зображення знайдено в Давньому Єгипті, Сирії, Судані й країнах Південно-Східної Азії. Проте найбільше археологічних знахідок виявлено в Північній Африці, в долині Нілу. Там, на колонах храмів, саркофагах, уламках каменю і навіть на виробах зі слонової кістки, було знайдено вручну вирізьблені ігрові поля. Найдавніші з них датуються IX–X століттями до нашої ери, що робить манкалу однією з найстаріших ігор людства.
Деякі дослідники навіть пов’язують елементи манкали з культовими обрядами та жертвоприношеннями, де підрахунок зерен мав ритуальне значення.
Оскільки «манкала» — це арабське слово, існує версія, що ця серія ігор виникла на Близькому Сході, а вже потім поширилася в Африці та Східній Азії. Головний аргумент на користь цієї версії — згадки про манкалу в давніх релігійних текстах, написаних арабською мовою.
В Азії її називали інакше: congkak, dakon, makaotan, aggalakang, lamban. В Африці — по-своєму: bawo, omweso, endodoi, adi, hus, kale, ndoto, soro та десятки інших назв. Найскладніша версія гри — bao — поширена в Танзанії та Кенії, на сході Африки.
Під час колонізації Америки (XVI–XVII століття) манкала потрапила на новий континент разом із африканськими рабами. Там вона прижилася на півдні Північної Америки й півночі Південної, ставши відомою під назвами wari або американська манкала. У США були створені навіть комерційні настільні версії з пластиковими лотками й кольоровими скляними камінцями — як для домашнього, так і для навчального використання.
У Європі гра набула популярності у XVII столітті, особливо серед англійських торговців, але з часом була витіснена іншими іграми. Сьогодні про неї пам’ятають лише в деяких регіонах, таких як країни Балтії, де вона відома під німецькою назвою Bohnenspiel — «гра в боби».
З початку XXI століття манкала переживає новий сплеск інтересу: її використовують у навчанні, дитячих програмах розвитку, цифрових версіях та мобільних додатках. Також її активно популяризують культурні центри як частину нематеріальної спадщини. У 2020 році ЮНЕСКО визнала гру bao важливим елементом культурної ідентичності Східної Африки.
Цікаві факти
- Існує понад 200 задокументованих варіантів манкали по всьому світу. Вони відрізняються кількістю лунок, фішками, способом захоплення, системою підрахунку очок і напрямом ходу.
- У багатьох культурах не використовували окремі дошки: лунки вирізали прямо в землі, піску, на стінах храмів, каменях або навіть на стовбурах дерев. Такі «польові» варіанти були зручні для кочівників і воїнів.
- Багато версій манкали ідеально підходять для навчання дітей рахунку та логічному мисленню. У низці регіонів її офіційно використовують у дитячих садках як метод розвитку.
- У багатьох африканських і азійських культурах гра асоціювалася з богами врожаю, циклом життя і смерті, сонячними ритмами. У Танзанії та на Мадагаскарі вважали, що манкала «вчить терпінню і смиренню».
- У гробницях фараонів XII династії Єгипту (близько 1800 року до н. е.) були знайдені предмети з вирізаними лунками, подібними до дощок для манкали. Це робить її однією з найдавніших ігор із матеріальним підтвердженням існування.
- У таких країнах, як Гана, Танзанія, Нігерія, проводяться регіональні турніри — зокрема серед школярів. Переможцям часто вручають не гроші, а насіння, мішки рису або землю, підкреслюючи зв’язок гри з аграрною культурою.
Знаючи правила й опанувавши базову стратегію, можна сміливо починати — манкала чекає! Грайте онлайн, безкоштовно і без реєстрації.