Завантаження...


Додати на сайт Метаінформація

Ludo онлайн, безкоштовно

Історія, що стоїть за грою

Ludo — відома настільна гра, у яку грають удвох або вчотирьох, використовуючи кольорові фішки та гральну кістку. Гра особливо популярна в Індії, Європі та Південній Америці. Вона має кілька варіацій і багато різних назв, деякі з яких зареєстровані як торговельні марки — здебільшого європейськими компаніями.

Історія гри

Латинське слово ludo означає «граю», однак ця назва з’явилася значно пізніше — вже після того, як гра поширилася з Південної Азії до Європи. Історичною батьківщиною Ludo є Індія, де в неї грали ще у VI столітті — щоправда, тоді ще без використання гральних кісток.

Остаточна версія гри, у якій гравці по черзі кидають кістку, була запатентована в Англії у 1896 році Альфредом Коллієром і надійшла у продаж під назвою Royal Ludo, що підкреслювало її статус «королівської» настільної гри.

На зламі XIX–XX століть ця гра була дуже популярною серед моряків британського флоту. Після незначних змін у правилах вона отримала нову англійську назву — Uckers. У Швеції відома версія під назвою Fia (повна назва: Fia med knuff — «Фія з поштовхом»), а у Швейцарії — Eile mit Weile, що дослівно означає «Поспішай повільно».

Також існують угорська версія — Ki nevet a végén («Хто сміється останнім?»), німецька — Mensch ärgere Dich nicht («Людино, не сердься») та французька — Jeu des petits chevaux («Гра в маленьких конячок»). В Іспанії адаптовану версію називають parchís, а в Колумбії — parques. Ці варіації можуть відрізнятися дизайном поля, кількістю фішок та особливими правилами.

У багатьох країнах гру супроводжують місцеві традиції — від жартів і побажань удачі до складних локальних правил, як-от обов’язкове вибивання фішки суперника при потраплянні на одну й ту саму клітинку.

Суть гри при цьому залишається незмінною — змінюються лише назви та ігрові деталі. Хоча гра має індійське походження, західні адаптації суттєво змінили її механіку та оформлення, віддалившись від оригінальної пачісі — традиційної настільної гри, поширеної в Індії впродовж багатьох століть.

Крім того, Ludo поширилася не лише на Захід, а й на Схід. Наприклад, у В’єтнамі вона дуже популярна під назвою Cờ cá ngựa («Гра в морських коників»), а в китайській культурі існує схожа гра під назвою 飞行棋 («Літаючі шахи»), де фішки рухаються полем у формі хреста й можуть «літати» через спеціальні клітинки.

Цікаві факти

  • Ludo походить від давньоіндійської гри пачісі, яка має історію понад 1500 років. У неї грали ще за часів імперії Гуптів, приблизно у VI столітті. Свідченням її популярності є кам’яні ігрові поля, вирізані просто на терасах форту Агра в Індії, які збереглися донині.
  • В оригінальній версії гри замість кубиків використовували каурі (раковини) або спеціальні палички, які кидали на землю. Кількість перевернутих боків визначала хід гравця.
  • Імператор Акбар І Великий (XVI століття, династія Великих Моголів) настільки любив пачісі, що грав у неї на величезному кам’яному полі з живими фішками — слугами, які рухалися замість ігрових фігур.
  • У деяких школах Індії та Нігерії Ludo входить до списку рекомендованих ігор на перервах.
  • В окремих школах Бангладешу та Пакистану гру тимчасово забороняли, бо діти сварилися через неї або прогулювали заняття заради гри.

Вистачить лише однієї партії — і ви зрозумієте: Ludo об’єднує, розважає та дарує справжній азарт, радість і смак перемоги!

Як грати, правила та поради

Якщо не враховувати інші варіанти гри, такі як індійські пачісі чи парчісі, то в лудо грають за допомогою однієї гральної кістки та чотирьох фішок для кожного гравця. Ігрове поле поділене на чотири кольорові зони — зазвичай синю, жовту, зелену та червону — які з’єднані доріжками, що ведуть до центральної частини поля.

Правила гри

Мета гри — по черзі кидати кубик і переміщати фішки за годинниковою стрілкою (зовнішньою частиною поля), щоб першими досягти фінішної (центральної) зони.

Ігровий процес детальніше виглядає так. На початку гри потрібно:

  • Розмістити свої чотири фішки в кутку відповідного кольору (синього, червоного, жовтого або зеленого).
  • Визначити жеребкуванням, хто починає першим (це можна зробити за допомогою тієї ж кістки).
  • Під час свого ходу кидайте кубик. Якщо випадає «6» — виводьте одну фішку з бази на доріжку відповідного кольору. Якщо випадає від «1» до «5» — фішки залишаються в базі.
  • Після кожної «6» — ви отримуєте ще один хід. Якщо випадає «1»–«5», фішка переміщується на цю кількість клітинок за годинниковою стрілкою.
  • Якщо після «6» знову випадає «6», оберіть: або вивести нову фішку на поле, або продовжити рух тією, що вже в грі.

Якщо випала не «6» і хід завершено — хід переходить до суперника.

Під час гри в лудо ви можете:

  • Рухати фішки вперед на стільки клітинок, скільки показав кубик.
  • Завершити хід на клітинці з фішкою супротивника — вона повертається в базу. Щоб знову вивести її в гру, суперник повинен викинути «6».
  • Зупинятися на захищених клітинках, позначених зірочкою. Там фішки не можуть бути вибиті.

Додаткові правила

У деяких версіях лудо є додаткове правило: якщо ви завершуєте хід на клітинці, де вже стоїть інша ваша фішка, вони утворюють блок. Такий блок недоступний для суперників — вони не можуть пройти через нього або зайняти цю клітинку. Водночас ви самі можете вільно рухати свої фішки.

Блоки — характерна особливість багатьох азійських версій лудо, яка додає стратегічну глибину. Наприклад, якщо блок стоїть за три клітинки перед фішкою суперника, а він кидає «4», то пропускає хід, і черга переходить до вас.

Щоб перемістити блок, потрібно викинути «2», «4» або «6». Тоді кожну з двох фішок можна пересунути на 1, 2 або 3 клітинки відповідно. Якщо ви викидаєте непарне число і не можете рухати жодну іншу фішку (крім тих, що в блоці), блок розпадається.

Поради для гри

На перший погляд, лудо може здатися складною, але це враження зникає після кількох партій. Коли ви запам’ятаєте правила та отримаєте трохи досвіду, ви почнете вигравати — незалежно від того, чи граєте ви з живим суперником, чи зі штучним інтелектом. Ось кілька корисних порад:

  • Завжди стежте за ситуацією на полі та заздалегідь плануйте свої ходи.
  • Надавайте перевагу атаці, а не захисту. Шукайте слабкі місця в захисті суперника й вибивайте його фішки назад на базу.
  • Враховуйте ймовірності випадіння чисел на кубику та не покладайтеся лише на удачу (наприклад, очікуючи «6»).

Дотримуючись правил і користуючись цими простими порадами, ви швидко навчитеся грати в лудо й перемагати, отримуючи справжнє задоволення. Після кількох партій ця настільна гра, ймовірно, стане однією з ваших улюблених, і ви захочете грати в неї не лише з комп’ютером, а й із друзями та родиною!